| | Поезія |
Троянда тихо впала на підлогу...
Троянда тихо впала на підлогу,
За нею покотилась біль й печаль,
Він на душі у неї залишив тривогу,
а поцілунок викликав на серці жаль...
Не вперше так вони прощались,
здавалось назавжди,
виходило на мить.
Минуле вже не озиралось...
"Прощай назавжди" - враз звучить.
Ця хвилина вже остання в спільному житті...
Він іде,її лишає у безодні...
немає порятунку вже її душі,
тепер і теплі дні будуть холодні...
Востаннє подивився він у її очі,
Востаннє подивився,а вона мовчить.
Сльозами умиватимуться дні і ночі
І серце вже так голосно кричить.
І зараз розіб'ється,як дзвінкий кришталь,
як келих,що наповнюється кров'ю,
За яким ховається зрадливая мораль.
Мораль - яка не пізнана любов'ю
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  usuf | 13 Квітня 2008 17:47 | дуже красиво пишеш про вічні теми любові та моралі.Жаль що я ще не в силах ось цю ДЕСЯТКУ перетворити в матерію...
| Відповідь власника: |
Дякую...дякую...дякую...Я дуже рада...    |
| Відповідь власника: |
| Дякую...дякую...дякую...Я дуже рада... |
|  Mari_Mar | 13 Квітня 2008 20:41 | За то я можу. Молодець.+10
| Відповідь власника: |
| Дякую...дуже вдячна за +10...Надіюся і інші сподобаються...А то іще не було стимулу сюди вписати і інші...Дякую... |
| | я+ти=емо | 21 Квітня 2008 21:08 | дУЖЕ ГАРНИЙ ВІРШ,ШЕ МОЄ СЕРЦЕ ТАК БЛИЗЬКО НІКОЛИ НЕ СПРИЙМАЛА ВІРШ 
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
Зареєструватись | 
Вхід 
